Суть і основні ознаки історичних форм і типів суспільного виробництва

Date: 2015-10-07; view: 402.

Історично першим виникло натуральне виробництво.

Натуральне виробництво - це тип господарювання, при якому продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання усередині господарства, де вони вироблені.

Натуральне виробництво має такі основні риси: Універсальність праці. Діяльність суб'єкта господарювання при натуральній формі виробництва, спрямована на задоволення власних потреб, як правило, з однаковим набором видів праці. Щоправда, усередині натурального господарства праця поділяється між окремими людьми та групами. Замкненість виробництва. Кожне господарство спирається на власні виробничі ресурси і забезпечує себе усім необхідним. У такому господарстві виконується будь-яка робота - від добування сировини до виготовлення готової продукції та її споживання. Прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням. Прямі натуральні зв'язки призводять до безпосереднього використання виробленого продукту самими виробниками, що і є визначальною рисою натурального господарства. Подібні зв'язки виражають спосіб руху виробленого продукту за такою схемою: виробництво - розподіл - споживання. Натуральне виробництво було переважною формою господарювання докапіталістичної епохи. І сьогодні певною мірою елементи натурального господарства мають місце в багатьох країнах, у тому числі й в нашій (наприклад, виробництво на садово-городніх ділянках). Однак натуральне виробництво є не тільки примітивною та консервативною формою виробництва, а й малопродуктивною, малоефективною. На зміну йому поступово приходить товарне виробництво.

Товарне виробництво - це тип господарювання, при якому продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб'єктами для задоволення не власних, а суспільних потреб шляхом купівлі-продажу цих продуктів, що стають товаром.

Матеріальною основою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяльності. Саме суспільний поділ праці обумовлює об'єктивну необхідність і можливість регулярного обміну продуктами.

Ще однією передумовою формування товарного виробництва є економічна відокремленість виробників, яка полягає у власності останніх на продукти праці, що стають товаром. Обмінювати можна лише те, що належить виробникові, тобто є його власністю.

Товарне виробництво, що виникло як протилежність натуральному господарству ще сім-вісім тисяч років тому, зберігається і є ефективним сьогодні. Воно має такі визначальні риси: суспільний поділ праці; повну соціально-економічну відокремленість виробників; економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками, що відбуваються шляхом обміну; приватну власність на результати праці.

Продукт праці набуває форми товару, який має дві властивості: 1) здатність задовольнити певну потребу людини; 2) здатність для обміну на інші товари шляхом купівлі-продажу.

Товар - це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини і виготовлений з метою обміну

16Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості

Основоположною категорією товарного виробництва є "товар". Однак історично та логічно цій категорії передувала категорія "благо".Благо - все те, що здатне задовольняти людські потреби, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги, будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають її інтересам, цілям та прагненням.Бага поділяють на економічні та неекономічні.Неекономічні блага надаються людині природою, тобто без прикладання її праці, у необмеженій кількості (наприклад, повітря, морська вода, сонячне тепло та ін.).Економічні блага - це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.блага дуже різноманітні. Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товару.Товар - це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівлі- продажу на ринку).Згідно з класичною теорією найважливішими характеристиками товару є його споживча вартість і вартість.Споживча вартість - це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.Оскільки товар задовольняє потреби не самого виробника, а іншої особи, то він має не просто споживчу вартість, а суспільну споживчу вартість, тобто є споживчою вартістю для інших.Вартість товару - це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття - мінової вартості.Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням (пропорцією)" в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого виду.Наведена вище концепція товару і його властивостей в економічній науці відома як теорія трудової вартості. Ця теорія була започаткована ще класиками політичної економії - Адамом Смітом і Давідом Рікардо. Згодом була завершена Карлом Марксом і його прихильниками.