Соціалізація (у широкому розумінні

Date: 2015-10-07; view: 363.

) –це визначення походження і формування родової природи людини (йдеться про філогенез – історичний процес розвитку людства).

Соціалізація (у вузькому розумінні) – це процес включення людини в соціальне життя шляхом активного засвоєння нею норм, цінностей та ідеалів.

З урахуванням цього соціалізацію можна розглядати як типовий і як одиничний процес.

Типовий процес визначається соціальними умовами, залежить від класових, етнічних, культурних та інших відмінностей. Він пов'язаний з формуванням типових для певної спільноти стереотипів поведінки.

Одиничний процес пов'язаний з індивідуалізацією особистості, виробленням нею власної лінії поведінки, набуттям особистого життєвого досвіду, тобто зі становленням індивідуальності.

Багато вчених вважають, що соціалізація пов'язана з адаптацією –пристосуванням організму до навколишнього середовища. У цьому випадку, соціалізація –безперервна адаптація живого організму до оточення, його здатність пристосовуватись до реакції інших людей.

За іншою точкою зору, адаптація –складова соціалізації, її механізм.

7Існує взаємозв'язок між соціалізацією та вихованням –цілеспрямованим, свідомо здійснюваним впливом на особистість суспільства та його соціальних інститутів з метою організації та стимулювання активної діяльності особистості. Але ці процеси не можуть біти ідентичними, оскільки соціалізація відбувається як під впливом цілеспрямованих зусиль, так і в результаті безпосереднього впливу середовища, що таїть у собі елементи стихійності, неорганізованості. Тому соціалізація є значно ширшим процесом, ніж виховання, який може бути як організованим, так і стихійним, не завжди усвідомлюваним.

Існують спільні і відмінні риси між соціалізацією та розвитком – процесом, у результаті якого відбувається зміна (перехід до вищого стану) якостей особистості.

Спільне полягає в їх зумовлені соціальними, зовнішніми чинниками, а відмінне – в тому, що розвитку властива і наявність внутрішніх рушійних сил (суперечностей, які виникають на межі внутрішнього та зовнішнього світу індивіда, за невідповідності потреб і можливостей, очікуваного і отриманого, бажаного і реального...) та психофізіологічних змін.

Поняття «соціалізація» і «розвиток» не протиставляються і не ототожнюються, а взаємодоповнюються. Саме психологічні особливості розвитку детермінують процес вибірковості особистості до різних взаємодій з оточенням. Знання цих особливостей забезпечує успішне навчання, виховання та формування соціально зрілої особистості.