Порядок поточного оцінювання знань та критерії оцінювання знань студентів з науки (за формами навчання)

Date: 2015-10-07; view: 377.

2.6.1.1. Порядок поточного оцінювання знань

Поточне оцінювання знань з науки здійснюється викладачем шляхом оцінки якості виконання студентом завдань, що включені в самостійну роботу студента. Викладач веде облік балів, отриманих студентом під час звітування за об'єктами самостійної роботи студента та напередодні екзаменаційної сесії проставляє суму балів поточного контролю у відповідні реєстри (журнали, екзаменаційна відомість тощо).

Система поточного контролю знань з науки «Маркетинг у банку» передбачає оцінювання знань за двома основними напрямами:

а) перевірка теоретичних знань;

б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.

Оскільки наука «Маркетинг у банку» вивчається на магістерському рівні, то поточний контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється у процесі перевірки виконання обов'язкових завдань (модульні завдання та аналітична робота) та вибіркових завдань для самостійного опрацювання. Для студентів заочної форми навчання поточний контроль проводиться на практичних заняттях та у процесі перевірки виконання обов'язкових завдань та вибіркових завдань для самостійного опрацювання. Схематично зміст організації системи поточного контролю для студентів різних форм навчання наведено у таблиці:

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
З НАУКИ «МАРКЕТИНГ У БАНКУ» ДЛЯ РІЗНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Таким чином, студент будь-якої з форм навчання зобов'я­заний здійснювати роботу на протязі семестру так, щоб отримати максимальну кількість балів по обов'язковим формам поточного контролю. За бажанням, студент може приймати участь у вибіркових формах контролю, але із погодженням з викладачем. У виняткових випадках, за погодженням із викладачем, студент може робити завдання поточного контролю, що передбачені для іншої форми навчання.

2.6.1.2. Критерії оцінювання знань.

Оцінки поточного контролю для студентів різних форм навчання має своїми об'єктами перевірку теоретичних та практичних знань та характеризуються:

а) критеріями оцінки письмових завдань: індивідуальних зав­дань (для заочної форми), модульних завдань, проблемних лекцій та аналітичних робіт (для денної форми), аналітичних (критичних) оглядів наукових публікацій (для студентів всіх форм навчання);

б) критеріями оцінки аудиторної активності студентів: захисту індивідуальних завдань (для студентів заочної форми навчання), активності під час семінарських занять (для студентів заочної форми навчання);

в) критеріями оцінки інших видів самостійної роботи студента (участь в олімпіадах та конференціях, наукові публікації);

Оцінка письмових модульних завдань студентів денної форми характеризується максимальним балом у випадку відсутності недоліків оформлення та типових помилок, що віднесені до конкретного завдання. Кожен модуль для денної форми складається з трьох завдань, що оцінюються за шкалою 0-3-4-5 балів. Оцінка окремого завдання модулю характеризується дещо зменшеним балом (4 бали) при наявності незначних відхилень від вимог оформлення. Оцінку в 3 бали отримує завдання, в якому не більше однієї типової незначної помилки, або є логічні помилки, або студент демонструє невисокий науковий рівень.. Також в 3 бали оцінюється завдання, яке за точним змістом і не схоже на завдання, виконане іншим студентом, але в цілому за основними значущими моментами співпадає з ним (замінені лише назви банків, цифри), але викладач не може довести пряме списування. В інших випадках (недоліки оформлення одночасно з типовою помилкою, більше однієї типової помилки, грубі логічні помилки, пряме списування) окреме завдання модулю оцінюються рівнем в «0» балів. До недоліків оформлення окремого завдання відноситься відсутність назви завдання, неохайність, використання нестандартного шрифту (замість 14, міжрядковий інтервал 1.5), рукописне виконання завдання. До недоліків оформлення окремого модулю (три або два завдання) відноситься – відсутність подання обох завдань модулю у спільній папці (у швидкозшивачеві) та зі спільним титульним аркушем (де зазначається назва кафедри, науки «Маркетинг у банку», прізвище студента та викладача, шифр спеціальності та номер академічної групи, номер варіанту модульного завдання). За недооформлення модулю (недотримання хоч однієї із вказаних вимог), викладач має право зменшити загальну суму балів за модуль на 1-2 бали (але не менше від «0» балів).

Оцінка індивідуального письмового завдання (заочна форма навчання) здійснюється за шкалою від 0 до 10 балів. Максимальний бал (10) виставляється у випадку відсутності зауважень до оформлення (наведені окремо), та при повному розкритті проблеми, що письмово розглянута студентом. За недотримання вимог за зміст та оформлення викладач знижує оцінку на 2 бали за кожну помилку або за кожен пункт невідповідності вимогам.

На підсумкову суму балів за письмову роботу впливає своєчасність її подання на кафедру (згідно із вимогами карти самостійної роботи студента). Викладач має право, у випадку несвоєчасного подання письмової роботи, застосувати до остаточної суми балів за цю роботу коефіцієнт 0,5. ( з округленням до цілих балів)

Аналітична робота (огляд комп'ютерних програм та систем, що автоматизують маркетингову діяльність в окремому банку), оцінюється максимально у 10 балів у випадку належного оформлення (прошивка у швидкозшивачу, титульний аркуш із необхідними реквізитами, шрифт 14, пронумеровані сторіки тощо) та представлення актуальної інформації з переліком функцій відповідних програм. В інших випадках (порушення хоч однієї з вимог до змісту та оформлення) оцінка за роботу знижується на 2 бали за кожне порушення (якщо балів виходить менше 6 – застосовується оцінка 0 балів)..

Оцінка аудиторної активності студентів проводиться викладачем на основі власного досвіду і характеризується максималь­ною оцінкою (повна, вичерпна відповідь або значний вклад в обговоренні на семінарському чи практичному занятті, вміння розв'язувати ситуаційні вправи, володіння відповідями на всі проблемні питання до відповідного заняття), посе­редньою оцінкою (неповна відповідь або незначний внесок в обговоренні проблеми на семінарському занятті, володіння відповідями на більшість проблемних питань, участь у вирішенні ситуаційних вправ) та нульовою оцінкою (незнання правильного змісту відповіді, відсутність участі в обговоренні проблем чи рішенні ситуаційних вправ на семінарському занятті). У випадку спірних питань щодо оцінки аудиторної активності викладач виставляє вищу з двох спірних оцінок.

В зв'язку з обмеженням часу на практичні заняття для студентів заочної форми навчання, оцінка за активність для таких студентів виставляється не більше одного разу для окремого студента за шкалою 0-3-4-5 балів за підсумком всіх практичних занять, які проводяться в один день - згідно рівня знань, який продемонстрований студентом (таблиця):

Захист індивідуальних завдань студентами заочної форми оцінюється шкалою 0–3–4–5 балів відповідно до рівня презентації, який демонструє студент під час захисту положень власної роботи. Максимальна оцінка у 5 балів знижається викладачем на 1 бал за кожну невірну відповідь, що стосується теоретичних положень, та практичних висновків, що покладені у зміст роботи, яка захищається (якщо балів виходить менше 3 – застосовується оцінка 0 балів). Як правило – під час захисту задається три змістовних питання.

Участь у Олімпіаді оцінюється у 10 балів, якщо студент прий­мав участь у обох етапах (на рівні КНЕУ, Всеукраїнському), у 8 балів — у одному з двох етапів. Учасник одного етапу отримує 10 балів у разі отримання призового місця або заохочення за підсумками етапу.

Участь у позанавчальній науковій діяльності (роботі конференцій, підготовці наукових публікацій) – максимально заохочується: студентам денної форми 10-ма балами, студентам заочної форми – 5 балами.

Участь у конференції оцінюється у 10 балів (для заочної форми – 5 балів), незалежно від отриманого призового місця або заохочення по результатах конференції. Викладачу надаються матеріали конференції (або програма конференції), де студент зазначений як доповідач.

Наукова публікація студента денної форми оцінюється у 10 балів у випадку публікації у виданні, що визнане фаховим, та 8 балів у нефаховому виданні. Викладач може також оцінити, на свій розсуд, проект такої публікації, що готовий до передання до відповідної редакції (за шкалою 0–6–8–10 балів відповідно до якості згідно вимог до фахових наукових публікацій). Студент має право отримати бали за декілька підготовлених публікацій. Для оцінки публікація подається скріпленою у швидкозшивачі у вигляді ксерокопії із титульним аркушем (зазначаються дані про студента, місце та час здійснення публікації, назва науки «Маркетинг у банку», до проблематики якої відноситься публікація). Наукова публікація студента заочної форми оцінюється відповідно, але за зменшеною вдвічі шкалою (0-3-4-5 балів).

Матеріали для проблемних лекційоцінюються у 10 балів, якщо самостійно підготовлений повний текст проблемної лекції. 8 балів студент отримує за підготовку статистичного матеріалу проблемної лекції, за виготовлення слайдів (6 балів – за виготовлення окремих файлів презентації) до готової лекції.

Бали за проблемну лекцію знижуються на 2 бали у випадку неналежного оформлення (якщо балів виходить менше 6 – застосовується оцінка 0 балів).

Повністю виконана проблемна лекція друкується на аркушах формату А4, шрифтом 14 з інтервалом 1.5, сторінки пронумеровані, подається у швидкозшивачу з титульним аркушем та повинна містити: план із часовою розбивкою, безпосередньо текст лекції (у який інтегровані слайди у зменшеному вигляді), перелік літератури, додатки у вигляді надрукованих сторінок слайдів-презентацій та диск CD-RW (DVD-RW) з електронними варіантами (текстової частини у файлі Word та презентації у форматі PowerPoint). Рекомендований обсяг – 30 сторінок без додатків.

Участь у конкурсах наукових студентських робітзаохочується відповідно до рівня конкурсу, на який представлена робота. Максимальна сума балів нараховується у випадку допущення роботи до конкурсу міжвузівського рівня. Вимоги оголошуються викладачем згідно з вимог відповідного конкурсу.

Аналітичний огляд публікацій з питань маркетингу у банку, здійснюється письмово та оформлюється на аркушах А4 із титульним аркушем. Максимальна сума балів, 10 балів для денної форми та 5 балів для заочної форми, нараховується у випадку бездоганного оформлення та наявності обґрунтованого коментарю на окремому аркуші. Ця сума балів знижується на 2 бали (1 бал для заочної форми) за кожний недолік оформлення та за кожну змістовну помилку і може становити мінімально 0 балів (якщо балів виходить менше 6 для денної форми або менше 3 для заочної форми – застосовується оцінка 0 балів). До оцінювання приймається не менше трьох статей, що не старше року з моменту анотування.

Анотування іншомовних наукових текстів оцінюється в 10 балів (5 балів – для заочної форми) за якісне і повне виконання попередньо дорученого викладачем анотування змісту (як правило – наукової статті англійською мовою). Ця сума балів знижується до 8 балів (4 – для заочної форми) у випадку неякісного оформлення та до 6-х балів (3 – для заочної форми) у разі наявності логічних помилок у змісті перекладу і може становити 0 балів у випадку незадовільного змісту.

Всі бали, що отримані студентом під час поточного контролю, підсумовуються. Загальна сума балів поточного контролю при цьому не може перевищувати 50 балів для студентів денної форми та 20 балів – .для студентів заочної форми.