Торговельний прибуток.

Date: 2015-10-07; view: 440.

Торговий прибуток. Підприємницька діяльність передбачає одержання прибутку, який виступає у формі торгового прибутку. Торговий прибуток — це дохід, який одержують підприємства оптової і роздрібної торгівлі. Його можна розглядати двояко:

1) як різницю між загальним виторгом від продажу товарів і бухгалтерськими витратами обігу. У цьому разі торгове підприємство одержує бухгалтерський прибуток;

2) як різницю між загальним виторгом і економічними витратами обігу. При цьому торговельне підприємство може одержати економічний (чистий) прибуток і такі складові доходу підприємства, як нормальний підприємницький прибуток, умовний процент на власний капітал, умовну ренту від власної земельної ділянки та умовну заробітну плату торгового підприємця.

З розвитком торгового капіталу торгівля стає відокремленою на основі суспільного поділу праці галуззю економіки, що здійснює посередницьку діяльність з купівлі-продажу товарів і надання послуг.

Залежно від сфери функціонування торгового капіталу весь ринок ділиться на внутрішній і зовнішній; відповідно до цього існує внутрішня і зовнішня торгівля. Внутрішня торгівля обслуговує економічні зв'язки на національному (внутрішньому) ринку.

46 Сучасні форми торговельного підприємництва.

. Підприємництво-первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на базі самостійності і самоокупності. Як самостійні господарськи одиниці вони користуються правами юр.особи, тобто суб'єктами відносин власності є само підприємство як юридична особа, його працівники. Ознаки підприємства як юр.особи: наявність статуту, балансу доходів і витрат, рахунка в банку, і право укладати договори з іншими юр.особами. Суб'єктами підприємницької діяльності , згідно Закону України, можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності і дієздатності; юр.особи всіх форм власності, встановлених З.У.”Про власність”.
На підприємстві проходить процес виробництва мат.благ і послуг. Має закінченний цикл відтворення. Діє на основі комерційного розрахунку.
Виконують таки функції: організаційну – забезпечення виробництва товарів і послуг, їх реалізація; відтворювальну – інвестування капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів; соціальну – задоволення суспільних потреб споживачів.
Згідно Закону України “Про підприємства” в Україні підприємства розмежуються за критеріями:
1. за формою власності: державне-засновано на загальнодержавній власності; індивідуальне- засновано на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь доход належить виробнику; сімейне- засновані на праці і власності однієї сім'ї; приватне – засновано на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили; колективне – засновано на власності трудового колективу підпр-ва, кооперативу, громадської та релігійної організації; комунальне – на власності адміністративно – територіальних одиниць; спільне – на об'єднанні підприємств різних форм власності; орендне – підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам;
2. за формою організації : партнерство (товариство)- форма організації підприємства, базується на поєднанні (пайовому, частковому) майна різних власників; асоціації – об'єднання створенні з метою постійної координації громадської діяльності; корпорації (АТ)- об'єднання створенні на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів. Вони належать до ТОВ, особливість:їх капітал утворюється у грошовій формі та поділяється на однакові за номінальною величиною і неподільні паї у вигляді акцій. Рішення приймаються тими акціонерами, які володіють контрольним пакета акцій (50%+1 акція, в Україні). Особливим видом є холдінгові компанії, виступають власниками контрольних пакетів низьких підприємств; холдінг виступає материнською компанією; консорціуми – об'єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення певної мети; концерни – об'єднання підприємств промисловості, наукових орган-й, транспорту, банків, торгівлі на основі повної фін.залежності від одного або групи підприємств; інноваційні – створення та використання інтелектуальної власності;
3. за розміром: малі підприємства – українським законодавством віднесено підпр-ва з кількістю зайнятих 15 – 200 осіб залежно від галузі або виду діяльності. Через свою масовість малі підприємства забезпечують удвічі більшу зайнятість населення ніж великі; середні підприємства – здійсняють вир-во невеликої, але стійкої номенклатури виробів у значних кількостях; великі – вир-во масової продукції стабільного асортименту, здійснюють великомасштабне фінансування у розробку науково-технічних проектів.
4. за видом діяльності – виробничі, фінансові, посередницькі, страхові.