Концепція витрат обігу.

Date: 2015-10-07; view: 540.

1.Витрати обігу (англ. distribution costs) - виражені в грошовій формі сукупні витрати живої та уречевленої праці в процесі доведення продукту зі сфери матеріального виробництва до споживачів. Вони включають витрати на оплату праці, на утримання й експлуатацію будинків і устаткування, транспортування, зберігання та ін. Витрати обігу виникають у підприємств, що здійснюють товарне звернення, - у торгових підприємств та підприємств різних заготівельних систем. Однак не всі їхні витрати можуть бути віднесені до витрат обігу. Витрати, які відображають перерозподіл коштів (податки, штрафи, пені) або викликані недостатністю контролю та обліку (списання дебіторської заборгованості), а також збитки, що сталися за випадковим причин (стихійні лиха) і не обумовлені торговим процесом, до витрат обігу не відносяться і списуються за рахунок прибутку торговельного підприємства. Крім того, не враховуються у витратах обігу витрати підрозділів неторгової діяльності, що перебувають у веденні торгових підприємств.

Розрізняють чисті і додаткові витрати обігу. Чисті витрати обігу обумовлені існуванням товарно-грошових відносин і пов'язані безпосередньо зі зміною форм вартості (самим актом купівлі-продажу), вони не збільшують вартість продукції. Додаткові витрати обігу збільшують вартість реалізованої продукції, пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. До них відносяться транспортні витрати і витрати зберігання.

Витрати обігу по відношенню до обсягу реалізації поділяються на умовно-постійні та умовно-змінні. Умовно-постійні витрати обігу не залежать від обсягу реалізації і включають витрати на утримання та експлуатацію складів, погодинну заробітну плату і т. д. Умовно-змінні витрати обігу залежать від обсягу реалізації і включають транспортні витрати, витрати зберігання, витрати на упаковку і т. д.

Для характеристики витрат обігу використовують абсолютні та відносні показники. Абсолютний показник - обсяг витрат обігу - представляє собою суму цих витрат в грошовому вираженні. Відносний показник - рівень витрат обігу розраховується як відношення суми витрат обігу до обсягу оптової реалізації продукції.

Серед витрат обігу виділяють витрати обігу торгівлі.

Витрати обігу торгівлі (distribution costs in wholesaling and retailing) - витрати, що характеризують у грошовій формі живу і матеріалізовану працю, вкладений в рух товарів від постачальника до споживача. Витрати обігу торгівлі складаються з окремих статей витрат на оплату праці торгових працівників, споживання виробниче в торгівлі та оплату послуг інших галузей народного господарства (транспорту, зв'язку, комунального господарства та ін). Витрати обігу торгівлі є основним чинником, що визначає рентабельність торгівлі і прибуток торговельних підприємств.