Ринок земельних ресурсів. Ціна землі

Date: 2015-10-07; view: 377.

Ринок землі — це сукупність економічних механізмів, що забез­печують встановлення, зміну та припинення прав на земельні ділянки, які відбуваються на підставі юридично оформленого договору й опо­середковуються грошовим чи натуральним платежем.

Попит на землю складається із сільськогосподарського та несільськогосподарського попиту:

Сільськогосподарський попит на землю є похідним від попиту на про­довольство, створюване в рослинництві та тваринництві, і враховує рівень родючості ґрунтів та можливості її підвищення, а також її розташування, тобто віддаленість від центрів споживання продовольства та сировини.

Несільськогосподарський попит має стійку тенденцію до зростан­ня. Це попит на землю для будівництва житла, об'єктів інфраструкту­ри, доріг та інших об'єктів

Ціна землі встановлюється на рівні ціни рівноваги пропозиції землі і попиту на неї. Але орієнтується вона на ренту.

Основою ціни землі є дохід, який земля дає її власнику, тобто рента. Ціну купівлі- продажу земельних ділянок тому ще називають капітальною ціною землі.

Ціна землі — це дисконтований потік її доходу (ренти), або капіталізована земельна рента.

В Україні, в умовах відсутності повноцінного ринку землі, прово­дять нормативну та експертну грошові оцінки земельних ділянок.

Нормативну оцінку використовують як базу для оподаткування.

Екс­пертну — як базу для визначення ринкової ціни земельної ділянки при здійсненні різних видів трансакцій із земельними ділянками (купівля- продаж, дарування, міна тощо).

Оренда землі є формою землекористування (землеволодіння), за якої власник землі передає земельну ділянку на якийсь строк за певну винагороду (орендну плату) і на основі договору оренди іншій особі (орендарю) для ведення гос­подарства.

Орендна плата включає:

1) земельну ренту — суму грошей (ціну), що сплачується оренда­рем власнику землі за право господарювати на земельній ділянці;

2) процент на капітал, який був вкладений у процесі господарю­вання в землю — у поліпшення ґрунтів, будівництво шосейних доріг, поливних споруд тощо (однаково, кому здається ділянка — колишньо­му орендарю чи новому);

3) амортизаційні відрахування по об'єктах, збудованих на земель­ній ділянці.

Орендну плату інколи ще називають прокатною ціною землі.