Держава та її економічна роль.

Date: 2015-10-07; view: 397.

Економічна роль держави – виконувані державою основні економічні функції для забезпечення прогресу розширеного відтворення. Виконання таких функцій починається з виникнення держави тобто розпаду первіснообщинного ладу й поділу суспільства на класи. Для впорядкування міжкласових відносин, подолання опору пригноблених верств населення й експлуатації їх класу власників потрібний був спеціальний орган насильства – держава, уособленням якої стали армія, чиновницький апарат, суди, тюрми тощо. Тому найважливішими функціями держави в цей період було збереження та зміцнення існуючого ладу, панівних форм власності й експлуатації більшості трудящих.

Економічна роль держави комплексно розкривається у таких її основних функціях:національно-демократичне економічне планування,

запровадження регіонального регулювання і планування через укладання контрактів між державою й окремими крупними підприємствами, компаніями, залучення до складу керівництва цих підприємств представників центральних, регіональних і місцевих органів держави, а також профспілок, спілки споживачів тощо,

здійснення через центральний банк єдиної грошово-кредитної політики. Частка держави у фінансово-кредитних інститутах повинна бути переважаючою (у 90-х в Україні державі належало менше 20% активів у цій сфері),

здійснення регіональної політики, тобто забезпечення рівномірного розвитку регіонів країни, планомірного розвитку продуктивних сил у межах цих регіонів, а отже, усього народногосподарського комплексу,

послаблення й відвернення екологічної кризи,

розвиток економічної (спорудження доріг, мостів, каналів тощо) та значною мірою соціальної (будівництво шкіл, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я тощо) інфраструктури,

розвиток фундаментальних і частково прикладних наукових досліджень, які не дають швидкої віддачі, прискорення розвитку науки в системі «наука-техніка-виробництво»,

сприяння розвитку передових галузей, що визначають науково-технічний прогрес (ракетно-космічної, авіаційної та інших видів техніки), а також посилення рівня міжнародної конкурентоспроможності вітчизняного виробника,

здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, цінової політики,

створення раціональних умов розвитку дрібних і середніх підприємств,

здійснення антициклічного та антикризового регулювання економіки,

здійснення антимонопольної діяльності, оптимального роздержавлення, приватизації, реприватизації, націоналізації та денаціоналізації,

забезпечення справедливого розподілу й соціальної захищеності громадян,

виконання функцій підприємця на підприємствах базових галузей, з довгим робочим періодом (суднобудування, метрополітен тощо),

здійснення програмування та прогнозування економіки,

максимальне використання демократичною державою позитивних сторін ринку і водночас нейтралізація його негативних сторін (значної соціальної диференціації суспільства, монополістичних тенденцій в економіці, руйнування навколишнього середовища та ін.).