Сутність та структура економічних функцій держави

Date: 2015-10-07; view: 351.

Сутність та структура економічних функцій держави. У зарубіжній та вітчизняній економічній літературі визначення сутності економічних функцій або відсутнє, або позбавлене ознак категоріальності та концептуальності. Так, у підручнику “Державне регулювання економіки” за редакцією І. Михасюка стверджується, що “економічні функції держави — це конкретні напрями здійснення економічної діяльності (політики) держави”. У наведеному визначенні, з одного боку, одне невідоме підводиться під некоректно оформлене інше невідоме, а по-друге, економічна діяльність держави ототожнюється з її політикою. Відповідно до такої логіки автори розглядають економічні функції держави за двома напрямами: а) регулювання державного сектору економіки;

б) регулювання недержавного сектору економіки та національної економіки в цілому.

У “Економічній енциклопедії” за редакцією Л. Абалкіна визначення економічних функцій держави немає, але названі такі дві з них: 1) створення необхідних передумов для нормального функціонування ринкової економіки (забезпечення правової бази економічних відносин і правопорядку в суспільстві тощо); 2) прямий державний контроль над економікою. Такий поділ, як один з критеріїв класифікації економічних функцій держави, можна визнати доцільним, проте некоректним є віднесення до першої функції забезпечення правопорядку у суспільстві тощо, які належать до надбудовчих функцій.

Логічнішою у даному контексті є спроба американських учених Кемпбелла Р. Макконнелла і Стенлі Л. Брю пов'язати такі функції держави з економічною роллю держави, оскільки поняття “функція” відображає, передусім, роль, призначення чого-небудь, а також певне коло діяльності. При цьому вони виділяють п'ять таких економічних функцій: 1) забезпечення правової бази, що сприяє ефективному функціонуванню ринкової системи; 2) захист конкуренції; 3) перерозподіл доходів і багатства; 4) коригування розподілу ресурсів із метою зміни структури національного продукту; 5) стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, а також стимулювання економічного зростання. Отже, у даній класифікації наявні недоліки попередньої класифікації.

Водночас для політекономічного визначення даної категорії необхідно розглядати такі функції держави в органічному зв'язку з політеко- номічною характеристикою держави, про що йшлося раніше. Це зумовлене тим, що в економічних функціях знаходить своє комплексне вираження сутність держави як політекономічної категорії. З урахуванням сказаного економічні функції держави — це втілення її економічної ролі у процесі реалізації наявної у неї економічної влади і власності, внаслідок чого виникає цілісна система відносин економічної власності та управління нею у всіх сферах суспільного відтворення.

Класифікацію економічних функцій держави можна робити за різними критеріями, залежно від соціальної спрямованості (тобто діяльності в інтересах певного класу, суспільства в цілому або певного поєднання інтересів цих суб&

rsquo;єктів). Оскільки держава за умов капіталізму діє, передусім, в інтересах економічно (а отже, і політично) пануючого класу, то її основною функцією є забезпечення умов розвитку для недержавних форм капіталістичної власності (приватної та колективної), передусім, монополістичної власності шляхом вирішення або послаблення тих суперечностей, поглиблення і загострення яких відбулись у межах ринкової системи та відповідних форм власності, що лежать в основі Цієї системи.

Першочерговим кроком для вирішення таких суперечностей є обґрунтування відповідних форм економічної політики, а на їх основі —певних програм і планів, забезпечення їх необхідними ресурсами (матеріальними, фінансовими тощо).

Наступну градацію економічних функцій держави в межах цієї основної функції (забезпечення умов для розвитку недержавних форм власності) з урахуванням сфер діяльності держави слід розглядати в контексті поділу економічної системи на такі три найважливіших підсистеми: 1) продуктивні сили; 2) відносини економічної власності;3) господарський механізм. Тому відповідними економічними підфунк- ціями сучасної держави є, по-перше, сприяння розвитку продуктивних сил недержавного сектору економіки (шляхом надання державної допомоги у підготовці робочої сили нормальної якості, впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, розвитку науки тощо), по-друге, сприяння розвитку приватного та колективного типів капіталістичної власності (шляхом реалізації податкової, кредитної, амортизаційної, цінової та інших форм економічної політики); по-третє, вдосконалення ринкового механізму саморегулювання економіки.

Проте економічна система сучасного капіталізму, як зазначалося, без широкомасштабної економічної діяльності держави, що базується на державній власності, на нормальному функціонуванні державного сектору існувати не може. Тому наступною важливою функцією держави є створення умов для розширеного відтворення державної власності. У межах цієї функції також доцільно виділити три підфункції: а) розвиток продуктивних сил державного сектору, який є матеріально- речовим змістом державної власності; б) розширене відтворення на цій основі відносин державної економічної власності; в) постійне удосконалення державного регулювання економіки в межах державного сектору. Кількісним вираженням перших двох підфункцій є такі дані: так, частка державного сектору (а отже, державних підприємств) у ВВП Італії та Франції наприкінці 90-х рр. становила близько 20 %, Португалії — 21 %, Іспанії — 14 %, Великобританії — 12 %.Третя основна економічна функція держави випливає з двох попередніх і полягає у розширеному відтворенні цілісної економічної системи шляхом раціонального поєднання недержавних і державного типів власності, узгодження відповідних ланок господарського механізму (ринкового саморегулювання та монополістичної планомірності, з одного боку, і державного регулювання з другого боку) та стабільного розвитку продуктивних сил суспільства шляхом стимулювання економічного зростання, вдосконалення техніко-економічних відносин (а отже, технологічного способу виробництва), рівномірного розвитку регіонів та ін.етвертою економічною функцією держави є забезпечення поступового входження національної економічної системи у світову економіку, у глобальний економічний простір, що, у свою чергу, вимагає від держави: а) забезпечення оптимального входження національної системи продуктивних сил у світовий процес їх інтернаціоналізації (а з урахуванням техніко-економічних відносин — в інтернаціональний технологічний спосіб виробництва, що активно формується); б) забезпечення нею (державою) поступового процесу поєднання відносин економічної власності країни з інтегрованою капіталістичною власністю, яка також набула певного розвитку, передусім, у межах регіональних економічних об'єднань типу ЄС; в) узгодження національного господарського механізму з наднаціональним. Про ці проблеми буде сказано в одній із наступних тем.Названі вище основні економічні функції держави (у т. ч. підфункції) можна представити як зростаючу роль держави як власника, кредитора, банкіра, продавця, покупця, виробника, споживача, боржника (пов'язану з існуванням державного боргу), організатора, центрального регулюючого органу та ін., які у взаємодії формують найпотужнішу економічну силу.Для виконання названих економічних функцій необхідні відповідне правове забезпечення, встановлення державних стандартів ваги та якості товарів і послуг, контроль за їх дотриманням, забезпечення народного господарства необхідною кількістю грошей, наявність політичної та соціальної стабільності, а також ряд інших чинників надбудовного характеру Оскільки процес реалізації економічних функцій держави починається з обґрунтування науково виваженої економічної політики, розглянемо сутність останньої